Костел святого Варфоломія

Грамоту про закладення костелу король Владислав Ягайло видав у грудні 1392 року. Будували храм упродовж XV—XVI століть у готичному стилі. Дзвіницю облаштували в оборонній вежі давньоруського дитинця XIII століття — 1739 року її перебудували під потреби костелу. Це рідкісний випадок, коли фортечна споруда отримала друге життя як церковна. Усередині збереглися фрагменти розписів Андрія Соліцького (близько 1800 року), фреска святого Христофора, ренесансний надгробок Катерини Рамултової 1572 року та вітражі XIX століття. Храм пережив напади татар 1498 року, руйнування 1648-го й радянське нищення інтер'єру. Реставрували його у 1881–1882, 1906–1913 і 1930-х роках, а у 2016–2017-му освятили новий головний вівтар. Костел згадує Іван Франко — у поезії «Похвала Дрогобича», нарисі «У столярні» та повісті «Борислав сміється».